Збагачення корисних копалин є найважливішою технологічною ланкою гірничо-збагачувального комплексу видобутку та переробки мінеральної сировини.
Переробка мінеральної сировини пов’язана зі значним споживанням води на технологічні потреби, тому кінцеві продукти збагачення містять велику кількість води, яка повинна бути відокремлена від твердої фази, очищена і спрямована в процес у якості оборотної. Завдяки зневодненню не тільки поліпшується якість проміжних та кінцевих продуктів збагачення корисних копалин, а й зменшуються втрати вихідної мінеральної сировини.
Зневоднення – це видалення води з порожнин у фільтраційному кеку. Фільтраційний кек – це пориста система, у якій структура каналу може бути представлена як сукупність капілярів.
Тому для правильної організації процесу зневоднення слід враховувати форму зв’язку вологи з матеріалом, яка поділяється на три основних типи:
- фізико-механічна волога – цю вологу в значній кількості можна видалити механічними способами;
- фізико-хімічна – залежно від природи мінералу її вміст може доходити до 40 %, як правило, така волога видаляється сушінням;
- хімічна – її видалення можливе при значному пересушуванні матеріалу (наприклад, прожарювання гідрату алюмінію до глинозему).
Залишковий уміст фізико-механічної та фізико-хімічної вологи в кеку може бути пов’язаний з явищем капілярного підйому.
Поверхнево-активні речовини, здатні збільшити кут контакту між рідиною і твердою поверхнею й одночасно зменшити силу поверхневого натягу води, застосовуються для зниження вологості фільтраційного кеку, збільшення швидкості фільтрації.
Такі поверхнево-активні речовини застосовуються для фільтрації залізорудних, сульфідних і несульфідних мінеральних концентратів, чистого вугілля і гідрату алюмінію, обложеного з технологічних розчинів Байєра.
При фільтрації гідрату алюмінію, обложеного з технологічних розчинів Байєра, очікуваний економічний ефект від застосування реагенту визначається кількістю зекономленого палива, що витрачається на прожарювання гідрату.
Крім реагенту на витрати палива впливає безліч факторів. Однак проведені фахівцями заводу дослідження вказують на те, що застосування реагентів для зневоднення забезпечує економію 23 кг у.т / т глинозему (до 3 %) при зниженні вологості гідрату на 2 %. З урахуванням виробництва 1,5 млн т / рік глинозему економія палива складе близько 3–4 тис. тонн умовного палива. Таким чином, знаючи ціну умовного палива для підприємства, можна розрахувати очікуваний економічний ефект. Достовірно суму капітальних і операційних витрат на застосування реагенту POLYPAV можна буде визначити за результатами промислових випробувань.
