Історично відомо, що ще в XIX сторіччі доктори Джон Сноу, Луї Пастер та Роберт Кох значною мірою сприяли розумінню якості питної води завдяки питомому внеску в фундаментальні дослідження: холери, впливу мікроскопічних організмів на водне середовище та розвитку окремої галузі науки – бактеріології. До кінця дев’ятнадцятого століття проблеми якості питної води стали зосереджуватися на забрудненнях патогенними мікробними організмами.
Саме з тих часів у більшості країн нашої планети розпочалися процеси державного регулювання якості питної води відповідними директивами, санітарними нормами та іншими спеціалізованими документами.
Наприклад, Американська служба охорони здоров’я ще в 1914 р встановила перші федеральні стандарти питної води. До 60-их років XX сторіччя стандарти включали норми стосовно двадцяти восьми забруднюючих речовин та вказівки щодо систем водопостачання.
Хлорування та озонування для очистки води
На перший погляд вирішення проблеми очистки води від патогенних мікроорганізмів – це не дуже складна справа. Адже дезінфікуючі засоби, такі як хлор та озон – це високоактивні хімічні речовини, які є дуже ефективними для інактивації патогенів. Однак у середині 70-их років минулого століття в Роттердамі група хіміків на чолі з доктором Дж. Руком дійшла висновку, що після хлорування води з поверхневих джерел водопостачання спостерігається збільшення вмісту небезпечних сполук – тригалометанів. В останні роки нідерландськими та південнокорейськими вченими показано, що не тільки хлор, а й озон реагує з природними органічними речовинами, утворюючи небезпечні побічні продукти дезінфекції.
Очистка води з використанням коагулянтів і флокулянтів
Враховуючи результати досліджень останніх років, можна сформулювати перші кроки стратегії процесу очистки води – це або зміна високоефективного дезінфікуючого засобу, що є не дуже вдалою ідеєю, або видалення (коагуляція, флокуляція з подальшою фільтрацією) органічної речовини-попередника, яка є джерелом утворення небезпечних речовин.
Отже, коагуляція – це процес, завдяки якому суспендовані, колоїдні та розчинені речовини дестабілізуються додаванням спеціалізованої хімічної речовини (коагулянта). Традиційні коагулянти, такі як хлорид заліза, сульфат заліза і сульфат алюмінію та ін., швидко гідролізуються при диспергуванні у воді, утворюючи нерозчинні осади та стискаючи подвійний електричний шар зважених частинок. Осади адсорбуються на поверхні забруднюючих частинок у воді, нейтралізуючи їх заряд, що згодом дозволяє їм з’єднуватися між собою. Флокуляція – це процес, при якому дестабілізовані частинки утворюють важкі агломерати, яким притаманна більш висока швидкість седиментації.
Сучасні методи очистки води
На сьогоднішній день в Україні діє ДCанПіН 2.2.4-171-10, згідно норм якого відбувається регламентування якості питної води для забезпечення населення. Високі показники якості питної води досягаються комплексом дій, серед яких: коагуляція, флокуляція, фільтрація та дезінфекція.
ПХЗ «Коагулянт» виготовляє широкий спектр реагентів для підготовки питної води як для комунальних так і для промислових підприємств.
